Позитивна психотерапія — Майстер курс

У навчанні Позитивної психотерапії самопізнання та саморозкриття — окремий професійний формат підготовки майбутнього психотерапевта. Цілі й завдання в нього помітно інші, ніж в особистої психотерапії чи будь-якого іншого особистісного розвитку. З цього модуля все починається: тут закладається психодинамічна психотерапевтична ідентичність, на якій тримається решта Майстер-курсу.

Ключові теми:

• рефлексуємо й переосмислюємо свої індивідуальні умови (зокрема біографічні): як вони впливають на професійний терапевтичний досвід і практичні дії спеціаліста;
• усвідомлюємо, які власні переживання, емоційні реакції та поведінкові патерни найбільше важать у терапевтичних взаєминах;
• досліджуємо особистий досвід і переживання, що виринають в особистісному розвитку під час навчання.

Навчальне саморозкриття (СР):

• формує психодинамічну психотерапевтичну ідентичність, а заразом розвиває вміння глибоко рефлексувати над собою;
• зводить студента віч-на-віч із власними центральними внутрішніми конфліктами й особистісною структурою;
• дає на власному досвіді відчути й зрозуміти, як насправді працює психотерапевтичний процес і наскільки складним він часом буває.

Ключове в психодинамічному саморозкритті — пережити несвідомі процеси особисто, на собі. Та хоч у навчальному СР ви й торкаєтеся особистих тем, це не форма особистої психотерапії.

На навчанні до студента ставляться як до майбутнього колеги й фахівця-психотерапевта, не як до пацієнта. Буває, що саморозкриття піднімає багато невирішених особистих питань. Тоді студентові радимо пройти індивідуальну терапію окремо, поза межами навчального процесу. У цьому разі зарахувати особисту терапію як навчальне саморозкриття не можна.

Функції навчального саморозкриття:

• Готує до роботи з психотерапевтичними пацієнтами.
• Зменшує «сліпі зони», табуйовані теми й несвідоме уникнення в терапевтичній роботі.

А кінцевими цілями навчального саморозкриття є розвиток наступних характеристик психотерапевта:

• досвід застосування психотерапевтичних інтервенцій, методів і технік через роботу з власними конфліктами;
• здатності усвідомлювати та рефлексувати афекти (агресія, гнів, влада, сексуальність, гроші, смерть, хвороба);
• розвитку інтроспекції та роботи зі «сліпими зонами» (переконання, перенос);
• рефлексії мотивації вибору професії та методу;
• формування психотерапевтичної ідентичності з урахуванням власних ресурсів і обмежень;
• усвідомлення етичних норм лікувальної професії.

2й присвячений поглибленому розбору психодинамічного підходу та тому, як він інтегрується в логіку й інструментарій методу Позитивної психотерапії.

Зміст модуля:

• Позитивна психотерапія як метамодель: де в методі місце психодинаміки і за якими принципами її інтегрують;
• конфліктна модель Позитивної психотерапії очима психодинаміки — конфлікти базовий, внутрішній, ключовий і актуальний;
• психодинамічні й психоаналітичні напрями: як розвивалися ідеї Фрейда, Юнга та Адлера, як складалися їхні школи і чому образ людини в різних терапевтичних підходах різний;
• теорія психічного апарату в психодинаміці, а з нею мотивація, поведінка й міжособистісні стосунки; робота з OPD;
• як психодинаміку розуміють різні психотерапевтичні школи і чим особливе її трактування в Позитивній психотерапії;
• психосексуальний розвиток: що про нього каже класична психодинамічна теорія і як його інтерпретує Позитивна психотерапія;
• чотири виміри минулого досвіду — інструмент психодинамічної концептуалізації, що спирається на ресурси;
• механізми компенсації та захисту, а також сфери конфліктної реакції як основа розуміння симптомів;
• порівняльний аналіз механізмів захисту в класичній психодинаміці та в Позитивній психотерапії;
• позитивне переосмислення психоаналітичних термінів у межах методу.

Тут у центрі — психодинаміка терапевтичних стосунків і професійна позиція, яку займає психотерапевт.

Зміст модуля:

• загальні чинники психотерапії: від чого залежить, як іде терапевтичний процес і чим він закінчується;
• ключові площини, в яких діє психотерапевт: клієнт у центрі роботи, професійне середовище, культурний контекст, сімейні моделі, уявлення про людину;
• п’ять можливостей психотерапевта: як вибудувати терапевтичний процес і яку професійну поведінку обрати;
• як терапевт поводиться на сесії — встановлення контакту, опитування, слухання, конотація, розповідь, конфронтація, тренування здібностей;
• за що психотерапевт відповідає в терапії і де межа;
• перенос і контрперенос як робочі інструменти: як їх застосовують у діагностиці, консультуванні й терапії;
• самоспостереження психотерапевта в роботі з переносом і контрпереносом;
• супервізійна модель у Позитивній психотерапії;
• представлення клінічного випадку та техніка зустрічного переказу як форма професійного аналізу;
• етичні виклики, принципи та професійні питання в психотерапевтичній практиці.

Тут навчальне саморозкриття триває і йде глибше, як детально описано в Модулі 1.

Головне — вбудувати особистий психодинамічний досвід у професійну роль психотерапевта. Для цього вчимося помічати власні реакції в терапевтичних стосунках і триматися стійкої позиції фахівця.

Про те, як розгортається психотерапевтичний процес і як керувати психодинамікою, коли працюєш із клієнтом.

Зміст модуля:

• як керувати психодинамікою в роботі з клієнтом і за якою логікою розгортається психотерапевтичний процес;
• п’ятиетапна стратегія: як вести психодинамічний процес у Позитивній психотерапії;
• етапи взаємодії з клієнтом — що йому потрібно на кожному з них і які втручання тоді доречні;
• диференціаційний аналіз і розмежування змісту: використання WIPPF та DAI;
• психодинамічні втручання в ППТ і розвиток первинних здібностей у процесі терапії;
• робота з резистентністю: розпізнавання, розуміння та використання опору в терапевтичному процесі;
• методи дистанціювання та спостереження як інструменти первинної роботи з матеріалом;
• інвентаризація, осмислення та формулювання терапевтичного змісту;
• стимуляція змін: позитивна інтерпретація, ситуаційне заохочення та робота з ресурсами;
• вербалізація терапевтичного матеріалу та побудова подальшої роботи;
• розширення цілей, планування лікування й управління процесом самодопомоги клієнта.

Модуль присвячений першій зустрічі з клієнтом як повноцінному терапевтичному інструменту в Методі Позитивної психотерапії.

Зміст модуля:

• перша консультаційна зустріч у Позитивній психотерапії як самостійний терапевтичний інструмент роботи з клієнтом;
• позитивний підхід до аналізу матеріалу первинної сесії: розуміння симптомів, конфліктів і розладів через їхню функціональну роль;
• формування позитивного та транскультурального бачення розладів і конфліктів із використанням мовних образів, метафор і спеціальних формулювань;
• етап спостереження: реакції на конфлікт, чотири сфери здоров’я та енергії, психосоматичні прояви, макротравматичні ситуації, таблиця самоспостереження;
• етап інвентаризації: застосування DAI, базова ситуація як модель для подальшої роботи, психодинамічне формулювання внутрішніх, базових, ключових і актуальних конфліктів;
• етап позитивної інтерпретації: симптоми та конфлікти як психодинамічні формулювання;
• етап вербалізації: діагностичні виміри в Позитивній психотерапії:
  • структура особистості;
  • внутрішні концепції та конфлікти;
  • відносини, симптоми й реакції — з подальшим визначенням терапевтичної спрямованості;
• етап розширення цілей та уточнення напрямів подальшої терапевтичної роботи;
• за якими критеріями видно терапевтичний прогрес і як укласти терапевтичний контракт;
• як оцінити діагноз і проаналізувати, наскільки ефективним був терапевтичний процес.

Навчальне саморозкриття йде ще глибше. Цього разу працюємо з внутрішніми конфліктами, а також із переносом і контрпереносом, що виникають у терапевтичних стосунках.

Про підхід до навчального саморозкриття, його цілі та будову докладно читайте в Модулі 1.

Модуль присвячений принципам системного планування терапії відповідно до логіки та методології ППТ.

Зміст модуля:

• п’ятиетапна стратегія вибору та планування подальших терапевтичних сесій;
• чотири сфери збалансованого планування терапії та їхній зв’язок зі стратегією роботи;
• зміст як центральний фокус терапевтичної сесії та предмет консультативної роботи;
• орієнтація самодопомоги на актуальні й базові конфлікти клієнта;
• використання позитивної інтерпретації та словесних образів у плануванні терапії;
• метафори, гумор і терапевтичні історії як інструменти впливу та зміни;
• транскультуральні інструменти в процесі побудови терапевтичного плану;
• розвиток вторинних актуальних здібностей і застосування поведінкових втручань;
• спеціальні інтервенції: гіпно-сугестивні техніки, релаксація, «лист до органа», тренування органів;
• психодраматичні методи та тілесно орієнтовані втручання в межах терапевтичної роботи.

Тут вчимося працювати з психопатологією — у межах професійної компетенції психотерапевта і з підходами Позитивної психотерапії.

Зміст модуля:

• психопатологічні прояви — симптоми та синдроми, як їх класифікують і на що орієнтуватися в клінічній оцінці;
• психіатричні невідкладні стани й базові принципи того, як психотерапевт реагує на них у межах професійної відповідальності;
• тривожні та страхові розлади на клінічному кейсі: діагностичні критерії, етіологічні чинники, як їх інтерпретує ППТ і як тут працює п’ятиетапна стратегія;
• як працювати з тривожними розладами в терапії: підходи до лікування, основи психофармакології;
• обсесивно-компульсивні й споріднені розлади — розбираємо клінічний випадок: діагностика, етіологія, інтерпретація в ППТ за п’ятьма етапами стратегії;
• терапевтичні підходи до ОКР та суміжних станів, включно з оглядом психофармакологічної підтримки.

Досвід роботи з психопатологічними темами ми тут вбудовуємо у вашу власну професійну позицію психотерапевта.

У фокусі — межі професійної відповідальності та власні емоційні реакції. І ще одне: як берегти психічну гігієну, коли працюєш зі складними клінічними запитами.

Принципи й будову навчального саморозкриття детально пояснюємо в Модулі 1.

Тут розбираємо основні групи психічних розладів з позиції Позитивної психотерапії. На кожну дивимося з трьох боків: клінічна діагностика, психодинамічне розуміння, терапевтична стратегія.

Зміст модуля:

• психотичні розлади на клінічних прикладах: на що орієнтуватися в діагностиці, що формує розлад і що може дати терапевтична робота в Позитивній психотерапії;
• розлади настрою — клінічні кейси, етіологія, тонкощі діагностики; інтерпретуємо їх у ППТ і застосовуємо п’ятиетапну терапевтичну стратегію;
• афективні розлади: як вибудувати до них терапевтичний підхід і працювати з емоційною динамікою, з прикладами клінічних ситуацій;
• розлади харчової поведінки та годування: дивимося на них очима психодинаміки, розбираємо діагностичні критерії й клінічні приклади. Далі — інтерпретація та побудова терапевтичної стратегії;
• залежна поведінка й розлади через уживання психоактивних речовин. Психодинаміка пояснює, звідки береться залежність; ми вчимося клінічно її оцінювати й бачити, що спричиняє розлад. Потім інтерпретуємо випадки в ППТ і обираємо терапевтичні підходи;
• статеві дисфункції. Беремо клінічні ситуації й типові звернення, вчимося діагностично їх розрізняти, шукаємо фактори, що формують порушення. Наприкінці — психодинамічний аналіз проблеми та її інтерпретація в межах ППТ.

Беремо особистісну структуру клієнта і його характерологічні особливості. Окремо — травматичний досвід. Усе це аналізуємо в межах ППТ.

Зміст модуля:

• у ППТ є структура особистості та система особистісних здібностей: як вони пов’язані між собою і навіщо це знати в терапевтичному процесі;
• психічна травма очима психодинаміки. Як вона виникає, чим обертається для людини і чим тут допоможе терапевтичне втручання;
• розлади особистості: на клінічних випадках шукаємо діагностичні орієнтири й етіологічні чинники;
• теорія прихильності — що з неї видно в динаміці особистості та як вона вбудовується в Позитивну психотерапію;
• позитивна інтерпретація як спосіб роботи з характерологічними особливостями та симптоматикою;
• визначення терапевтичного фокусу й вибір стратегії роботи з урахуванням структури особистості та травматичного досвіду.

Продовження та поглиблення навчального саморозкриття в межах Майстер-курсу з фокусом на інтеграцію особистого досвіду в професійну позицію психотерапевта. Детальний опис підходу, логіки й структури саморозкриття подано в Модулі 1.

Тут на здоров’я дивимося через ресурси. Розбираємо психосоматичні процеси й учимося працювати в межах ППТ зі стресовими та травматичними станами.

Зміст модуля:

• як клієнт суб’єктивно уявляє здоров’я, хворобу й тілесні симптоми і якими власними моделями пояснює страждання;
• салютогенез як концепція розуміння меж між здоров’ям, благополуччям, нормою та психічним розладом;
• психофізіологія стресу: формування психосоматичних реакцій і динаміка психосоматичної дуги;
• транскультуральні виміри здоров’я і страждання: культурні інтерпретації соматичних проявів і симптомів;
• чотири виміри ресурсів і навантажень: фактори вразливості, ризику, життєстійкості;
• психосоматичні розлади — від клінічних прикладів, діагностики й етіологічних чинників до позитивної інтерпретації та п’ятиетапної стратегії ППТ;
• стресові й травматичні порушення, серед них ПТСР: конфліктна реакція, як позитивно тлумачити симптоми і яку терапевтичну стратегію обрати;
• емоційне вигорання як порушення життєвого балансу: підходи до відновлення ресурсів і розвитку самодопомоги;
• консультування в ситуаціях втрати, горя та переживання смерті.

Працюємо з напругою між людьми, із сім’ями як цілісними системами та з парними стосунками — з позиції Позитивної психотерапії.

Зміст модуля:

• сімейна система як середовище, де народжуються симптоми, конфлікти й способи реагувати;
• як влаштовані міжособистісні конфлікти в сім’ї: базові закономірності, динаміка;
• транскультуральні особливості сімейних моделей: як вони впливають на те, чи виникне сімейний конфлікт і як він піде;
• яка роль психотерапевта, коли перед ним подружжя чи вся сім’я, і чим особлива терапевтична позиція в сімейній терапії;
• перенос і контрперенос у роботі з парами та сім’ями — як їх використовувати в діагностиці й терапевтичному процесі;
• пацієнт як той, хто сам активно змінює своє оточення: працюємо з клієнтом разом із партнером або без нього;
• генеалогічне дерево: за ним аналізуємо сімейні концепції, трансгенераційні патерни й цінності;
• п’ятиетапна модель роботи з парами та сім’ями в межах ППТ;
• психотичні і психосоматичні прояви в сімейній системі: феномен носія симптому та взаємодія з соціальним середовищем;
• кризові стани в сім’ї: підходи до кризових інтервенцій і стабілізації системи;
• передшлюбне консультування, групова робота з парами та формати груп для подружніх партнерів;
• особливості роботи в дитячій та підлітковій психотерапії в межах сімейного підходу.

Наступний етап навчального саморозкриття в структурі Майстер-курсу: поглиблення особистої рефлексії та професійної позиції психотерапевта в безпечному навчально-терапевтичному просторі. Детальний опис принципів і структури саморозкриття подано в Модулі 1.

Цей модуль про практику: як інструменти Позитивної психотерапії працюють у різних форматах професійної діяльності.

Зміст модуля:

• використання ППТ у медіації та врегулюванні конфліктів;
• комунікативні техніки та правила ефективної медіації;
• позитивна групова психотерапія: сеттінг, стратегія та динамічне управління груповим процесом;
• транскультуральна освіта лікарів та фахівців допоміжних професій;
• особисті ресурси клієнта і терапевта: як з ними працювати;
• активні підходи до самодопомоги — і в індивідуальній роботі, і в групі;
• як Позитивна психотерапія допомагає з культурною адаптацією.

Останнє навчальне саморозкриття на Майстер-курсі. За програму ви накопичили й особистий, і професійний досвід — тут зводимо його докупи. І дивимося, чи готові ви до самостійної терапевтичної практики. Як ми підходимо до саморозкриття, докладно пояснено в Модулі 1.