Phosphatodraco mauritanicus
| ?† Phosphatodraco mauritanicus Час існування: Маастрихтський ярус, 66 млн р. т. | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Завропсиди (Завропсиди) |
| Ряд: | Птерозаври (Pterosauria) |
| Підряд: | †Птеродактилі (Pterodactyloidea) |
| Родина: | †Azhdarchidae |
| Рід: | † Phosphatodraco Pereda-Suberbiola et al., 2003 |
| Вид: | P. mauritanicus |
| Біноміальна назва | |
| Phosphatodraco mauritanicus Pereda-Suberbiola et al., 2003 | |
| Посилання | |
 EOL: | 13615275 |
| Fossilworks: | 156769 |
Фосфатодрако (лат. Phosphatodraco mauritanicus ) — вимерлий рід птерозаврів-птеродактилоїдів аждархідів, що мешкав у пізній крейді, близько 66 мільйонів років тому (маастрихтський ярус), в частині басейну Улед-Абдун, Гран-Дуї, поблизу Хурибги, центральне Марокко[1].
Виявлений навесні-літом 2000 року у фосфатному басейні Улед Абдун, біля міста Хурибга в Марокко. Описаний у 2003 році палеонтологом Ксаб'є Переда Субербіола та співавторами.
Жив у самому кінці пізньої крейди (маастріхт), перед крейдяним палеогеновим вимиранням, приблизно 66 млн років тому.
Розмах крил — 5 (а в деяких джерелах — навіть до 6) метрів.
Голотип складається з 5 шийних хребців та однієї не ідентифікованої кістки. Вважають, що шийні хребці — серія з 5-го (найдовший з довжиною 30 см) по 9-й. Відрізняються за нижніми шийними хребцями: ці хребці відносно довгі, і кожен становить понад 50 % довжини п'ятого шийного хребця, який є найдовшим у скелеті аждархідом. На нижніх шийних хребцях є також порівняно високий остистий відросток, який дорівнює висоті тіла хребця і зміщений назад.
Хижак, який ловив видобуток на суші, хоча за однією з реконструкції вони полювали та на інших птерозаврів із Сіді-Дауї — Simurghia robusta і Barbaridactylus grandis.
Філогенетичний аналіз, здійснений палеонтологом Ніколасом Лонгрічем та його колегами у 2018 році показав, що фосфатодрако є сестринським таксоном Aralazhdarcho.
| Azhdarchidae |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Xabier Pereda-Suberbiola, Bardet, N., Jouve, S., Iarochène, M., Bouya, B. e Amaghzaz, M., A new azhdarchid pterosaur from the Late Cretaceous phosphates of Morocco, in Buffetaut, E. e Mazin, J.-M. (a cura di), Evolution and Palaeobiology of Pterosaurs, Geological Society of London, Special Publications, 217, London, Geological Society of London, 2003, pp. 80–90, ISBN 1-86239-143-2.
- Pereda-Suberbiola, Xabier; Bardet, N.; Jouve, S.; Iarochène, M.; Bouya, B.; Amaghzaz, M. New Azdarchid pterosaur від Late Cretaceous phosphates of Marocco // Evolution and Palaeobiology of Pterosaurs / Buffetaut, E., and Mazin, J.-M. — London: Geological Society of London, 2003. — P. 80-90. — (Geological Society of London, Special Publications, 217). — ISBN 1-86239-143-2.
- Longrich, Nicholas R.; Martill, David M.; Andres, Brian; Penny, David (2018). «Зовнішній Maastrichtian pterosaurs з Північної Африки і маса рештки Птероаурія в Cretaceous-Paleogene boundary». PLOS Biology. 16(3): e2001663.